Ukraińcy proszą o przebaczenie za Wołyń

Na ukraińskim portalu Majdan, prowadzonym przez młodzieżową organizację "Majdan" znalazłam taki tekst:

Im bliżej daty 70 rocznicy "Tragedii Wołyńskiej" 1943 r. tym bardziej staje się ważne szukanie tych słów, jakimi można o niej mówić. Najbliższymi nasuwającymi są słowa modlitwy.
Cytują ks. Jerzego Popiełuszkę, a potem czytamy:

http://maidanua.org/2013/07/slova-pro-volyn/

Bracie, za krzywdę Tobie wyrządzoną, za Twój ból i ból twoich krewnych, przebacz mi.

Za przelaną krew niewinną na Wołyniu i w Galicji, za niewiarę, przebacz mi, Bracie.

Nie z powodu polityki i dobrego sąsiedztwa, nie dla dobrego imienia narodu mojego, przebacz mi, Bracie. Wstyd pali moje serce, wstrzymuje oddech w piersiach, kiedy myślę o Twoim bólu, o zabitych Twoich braciach i siostrach na Wołyniu i w Galicji. Przebacz mi za nasz grzech.

Przebacz za głuchotę mojego serca, za skamieniałą duszę moją, za wyschnięte oczy Twoich bliskich.

Wesprzyj mnie, Bracie, w bólu mojej pokuty. Przebacz za tych, którzy nie chcą wraz ze mną wziąć ciężaru odpowiedzialności za zbrodnię wołyńską, przebacz za długie milczenie moich braci. Przebacz za tych, którzy nie widzą w tym grzechu. Przebacz za tych, którzy nie mogą uznać tej zbrodni za zbrodnię. Proszę o pobłażliwość i pokorę dla serc, zaślepionych własnym nieszczęściem i obrazą historyczną. Bądź ze mną, Bracie, w mojej szczerej pokucie.

Siostro, przebacz mi za brak czujności, za pogardę, za nieotarte łzy matki Twojej. Za Twój strach i moją pychę. Za niepochowanych braci i ojca. Za zabite dzieci. Za gwałty i kradzieże. Za nienasyconą wściekłość. Za popioły rozsiane wiatrem. Za nocne przerażenie. Za ciemność w oczach. Za czarne drogi i serca z kamienia. Przebacz mi, Siostro.

Wysłuchajcie nas, Bracia! Nie tylko ze względu na pokój między naszymi domami. Dla zachowania prawdy. Dla miłości. Dla Światła w sercach naszych dzieci. Proszę, podajcie nam rękę swojego szczerego wybaczenia. Bądźcie wrażliwi na naszą pokutę.

Panie, przebacz nam i obejmij nas. Nie zostawiaj nas samotnie, Ojcze, i bądź z nami, grzesznikami.”

В'ячеслав Брюховецький
Антон Борковський
Тарас Возняк
Мирослав Попович
Олег Рибачук
Богдан Гаврилишин
Адріан Каратницький
Алла Паутова
Анатолій Романюк
Andzej Urbanik
Andrzej Szeptycki
Андрій Юраш
Анна Вєцек
Анна Поленик-Юнко
Богдан Соколовський
Богдан Юрочко
Bogumila Berdychovska
Василь Миколенко
Вікторія Бойко
Wojcech Mankowski
Володимир Цибулько
Володимир Чорновус
Діана Клочко
Jezy Rejt
Ігор Галагіда
Ігор Ісаєв
Ігор Тихолаз
Krzysztof Zanussi
Кшиштоф Становскі
Lukasz Jasina
Liudwika Wujec
Мар'я Пшеломєц
Marek Penkowski
Marek Chimjak
Микола Княжицький
Мирослав Маринович
Олесь Пограничний
Олександр Зінченко
Олесь Старовойт
Омелян Ощудляк
Орест Друль
Орися Прокопович
Павло Бідак
Павло Полянський
Петро Андрусечко
Петро Тима
Сергій Горіченко
Степан Курпіль
Таня Мілевська
Томаш Горбовскі
Jan Byra
Jan Krzysztof Frackowiak
Jan Pieklo
Ярослав Грицак
Ярослав Збитковський
Ярослав Присташ
Ярослав Теплий
Mirosław Rowicki
Святослав Павлюк
Олександр Коровай
Андрій Ярка
Ihor Wyslotsky
Юстина Стефанчук
Валерій Фісун
Ірина Остапчук
Zoryna Timmerman-Korablina
Maciej Wapiński
Alekander Maślej
Сергій Діденко
Anna Jakowska
Дмитро Купач
Сергей Зеленый
Ivan Filipovych
Maria Szeptycka
Nataliya Lukovska
Leszek Wołosiuk
Євтушенко Сергій
Natalia Panchenko
Michał Gumienny
Надя Гергало-Домбек
Ania Antoshko
Kateryna Marynyak
Інна Клімук
Stefan i Stefania Tycki
Romana Feliks
Clayton Reklewski Louis-Jean
Igor Sulim
Kukhar Mykhaylo
Piotr Krawczyk
Ігор Чепурко
Alex Kulishenko
Katarzyna Chimiak
Наталка Римська
Олег Марков
Julia Doszna
Oleg Bazylewicz
Микола Числін
Valentyna Tsykura
Romuald Piechocki
Jarosław Leśkiw
Krzysztof Bystram
Jan Macyński
Taras Matwijenko
Світлана Шевчук
Piotr Biliński
Zbigniew Nosowski
Teresa Oleszczuk
Olga Dmytryk
Мирон Сулим
Maciej Biskup OP

(to samo jest na http://www.ji-magazine.lviv.ua/anons2013/Voznyak_Slova_pro_Volyn.htm )

****
http://maidanua.org/2013/07/slova-pro-volyn/

Oto ukraiński tekst w oryginale:

Чим ближче сумні 70-ті роковини Волинської трагедії 1943 року, тим важче стає шукати тих слів, якими можна про неї говорити. Найбільше підходять слова молитви. Однак потрібно сказати і те, що ж це було. Тому ми гадаємо, що час стишити свої голоси та не мірятися пролитою безневинно кров’ю.

Пригадуються слова священника Єжи Попелюшка, якого вбили спецслужби ПНР у 1984 році: “Значною мірою ми самі винні в нашому поневоленні, коли зі страху або ж заради угодовства приймаємо зло і навіть голосуємо за механізм його дії. Нехай для нас стане засторогою усвідомлення того, що народ гине, коли бракує йому мучеництва, коли дурить себе, кажучи, що все добре, коли все погано, коли задовольняється напівправдами. Нехай щодня супроводжує нас усвідомлення того, що, вимагаючи правди від інших, самі маємо жити правдою. Вимагаючи справедливості, самі маємо бути справедливими у стосунку до інших. Вимагаючи відваги і мучеництва, самі маємо бути щодня мужніми та відважними”

Тому вважаємо за потрібне сказати нашим Братам і Сестрам і у Польщі і в Україні:

“Брате, за кривду, завдану Тобі, за Твій біль і біль Твоїх родичів, пробач мені.

За пролиту невинну кров на Волині і в Галичині, за невіру мою, пробач мені, Брате.

Не заради політики та добросусідства, не заради доброго імені мого народу, пробач мені, Брате. Сором пропікає моє серце, дух спинає в грудях, коли думаю про Твій біль, про вбитих Твоїх братів і сестер на Волині та Галичині. Пробач мені за наш гріх.

Пробач за глухоту мого серця, за скаменілу душу мою, за висохлі очі Твоїх близьких.

Підтримай, Брате, у болю моєї покути. Пробач за тих, хто не хоче зі мною прийняти тягаря відповідальності за волинський злочин, пробач за тривале мовчання моїх братів.

Пробач за тих, хто не бачить гріха у тому. Пробач за тих, хто не може визнати цього злочину злочином. Прошу поблажливості й смирення до сердець, засліплених власним горем й історичними образами. Будь зі мною, Брате, у моїй щирій покуті.

Сестро, пробач мені за нечуйність, за погорду, за невтерті сльози матері Твоєї. За Твій страх і мій гонор. За непохованих братів і батька. За вбитих дітей. За ґвалт і злодійство. За невситиму лють. За попіл, звіяний вітром. За нічний жах. За морок в очах. За чорні дороги і кам’яні серця. Пробач мені, Сестро.

Почуйте нас, Брати! Не лише заради миру між нашими домами. Заради правди. Заради любові. Заради Світла у серцях наших дітей. Прошу, простягніть нам руку свого щирого вибачення. Будьте чуйними до нашої покути.

Господи, прости нам і пригорни до Себе. Не лишай нас наодинці, Отче, і будь з нами, грішними.